Самооцінювання якості освітньої діяльності Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №29 у 2020/21 н. р.
Інституційний аудит
Нормативно-правова база
Орієнтовні рівні якості освітніх та управлінських процесів для самооцінювання закладу освіти
Лист Державної служби якості освіти України від 28.05.2019 № 01/01-22/1333
Структура управління Державної служби якості освіти у Миколаївській області
- Керівництво:
Начальник управління – Голубченко Тетяна Дмитрівна
Заступник начальника управління – начальник відділу інституційного аудиту – Багаєва Наталя Миколаївна
- Відділ інституційного аудиту
- Відділ взаємодії з органами місцевого самоврядування, моніторингу та позапланового контролю закладів освіти
- Сектор роботи з експертами
- Сектор фінансово-бухгалтерського обліку та звітності
- Сектор інформаційно-організаційного забезпечення
- Головний спеціаліст з питань персоналу
- Головний спеціаліст-юрисконсульт
- Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції
Адреса: вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017
Електронна пошта: mykolaiv@sqe.gov.ua
Внутрішня система забезпечення якості освіти
«Абетка для директора» (К., 2020)
Академічна доброчесність
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією. Пропонуємо добірку тематичних відео для вчителів. Їх можна показувати на уроках на тему антикорупції. Проте вони будуть корисними не тільки в день боротьби з корупцією, а й для інших позакласних заходів протягом року.
Добірку активностей для антикорупційного уроку дивіться за цим посиланням
НАБІР ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ РОБОТИ З МОЛОДДЮ 1.0 читати
ПРАКТИКИ ДЛЯ ШКОЛИ
Підключайтесь та завантажуйте!
Пропонована добірка антикорупційних інструментів надасть можливість учительству разом з учнівством зробити перші кроки протидії корупції у нашому житті ще зі школи. І зробити ці кроки буде надзвичайно легко та захопливо, адже ми пропонуємо змінювати свідомість і змінювати країну через гру.
Цей набір антикорупційних інструментів «на різні смаки» дає можливість «зарядитися» проти корупції та «зарядити» інших.
Інтелектуальна антикорупційна гра у форматі «Що? Де? Коли?»
Інтелектуальна гра, яка мотивує людей цікавитись антикорупційною тематикою. Питання побудовані таким чином, щоб слухачі/-ки застосовували уважність та критичне мислення для пошуку відповідей на запитання щодо протидії корупції.
Антикорупційна «Мафія» (місто проти корупції)
У грі учасницям/-кам пропонується стати жителями міста N, у якому, як і в реальному житті, є порядні люди
і безпринципні корупціонери. Завдання містян – виявити корупціонерів і запроторити до в'язниці. Гра створена
за мотивами класичної гри «Мафія».
Антикорупційні сценарії
Пропонується 20 життєвих корупційних ситуацій (в університеті, в лікарні, при влаштуванні на роботу) та чотири можливі варіанти дій до кожної – від дещо корупційних варіантів до максимально доброчесного.
Антикорупційний квест
Антикорупційний квест представлений у трьох форматах – лінійний, QR-квест і вебквест – та максимально адаптований для проведення в різних матеріально-технічних та освітніх умовах. Командам пропонуються ситуації,
які ілюструють корупційні явища і передбачають вибір стратегії поведінки. Обрання неправильної стратегії поведінки веде команду хибним маршрутом, що збільшує кількість локацій, які мають пройти учні й учениці.
Антикорупційні уроки
Комплект матеріалів для використання у 9 – 11 класах – збірка, що містить 7 антикорупційних уроків і робочий зошит для учнівства. Уроки послідовно знайомлять з темою корупції, навчають ідентифікувати її прояви та вчать приймати доброчесні рішення. Кожний з уроків містить 5 кроків, а методичні коментарі допоможуть педагогам більш ґрунтовно обговорити з учнівством запропоновані ігри, вправи та ситуації. Окрім того, кожний урок має додатки, які доречно використовувати як роздатковий матеріал під час опрацьовування з учнівством певних завдань, якщо діти не мають робочого зошита.
Онлайн-гра «(Не)підкупність»
Симулятор життя в Україні, розроблений на базі типових ситуацій, які можна вирішити чесно і законно або…
не дуже. Вирішуючи ситуації, пов’язані з викладачами/-ками, житлово-комунальним комплексом, органами правопорядку, лікарями, бізнесовими питаннями, ви зможете оцінити СВІЙ РІВЕНЬ корумпованості.
Організуй свій захід
Покрокова інструкція, як організувати захід, який об’єднає людей навколо спільних цінностей та інтересів. Пропонуємо інструмент для створення майданчика для знайомства та взаємодії, для формування мережі зв’язків серед однодумців та обміну ідеями. Спробуйте підготувати та провести власний захід у вашій громаді, аби, наприклад, захистити місцевий парк, підтримати мир або подолати корупцію.
Рекомендуємо ознайомитись із ресурсом #освітабезкорупції Вчись і навчай доброчесності за покликанням
Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Критерії, правила і процедури оцінювання
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
· вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
· математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
· інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
· екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
· інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
· навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
· культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
· підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
· контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
· навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
· діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
· стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
· виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
· характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
· якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
· сформованість предметних умінь і навичок;
· рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
· самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:
· повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;
· глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;
· гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
· системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
· міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
· усунення безсистемності в оцінюванні;
· підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.
Учень має право на підвищення семестрової оцінки.
Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників
1. АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН № 930 від 06.10.2010 р.«Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»)
2. СЕРТИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (Положення про сертифікацію педагогічних працівників)
3. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН №36 від 15.01.2018 р. «Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти»)
4. ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ «ВЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗЗСО» (наказ міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 р. №1143)
Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:
Професійний рівень діяльності вчителя
| Кваліфікаційні категорії | |||||||
| Критерії | Спеціаліст другої категорії | Спеціаліст першої категорії | Спеціаліст вищої категорії | ||||
| 1. Знання теоретичних і практичних основ предмета | Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета | Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін | Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми | ||||
| 2. Знання сучасних досягнень у методиці: | Слідкує за спеціальною і методичною літературою; . працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання | Володіє методиками аналізу ' навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи | Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики | ||||
| 3. Уміння аналізувати свою діяльність | Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи | Виправляє допущені помилки і посилює позитивніпМоменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей | Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації | ||||
| 4. Знання новихпедагогічнихконцепцій | Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов | Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами | Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності | ||||
| 5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня | "Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях | Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення | Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково-обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях | ||||
| ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя. | |||||||
| Критерії | Спеціаліст другої категорії | Спеціаліст першої категорії | Спеціаліст вищої категорії | ||||
| 1.Володіння способами індивідуалізації навчання | Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей | Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей | Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми | ||||
| 2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів | Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння | Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками | Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками | ||||
| 3. Робота з розвитку в учнів загально-навчальних вмінь і навичок | Прагне до формування навичок раціональної організації праці | Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) | |||||
| 4.Рівень навченості учнів | Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів | Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів | Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук | ||||
| ІІІ. Комунікативна культура | |||||||
| Критерії | Спеціаліст другої категорії | Спеціаліст першої категорії | Спеціаліст вищої категорії | ||||
| 1. Комунікативні й організаторські здібності | Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю | Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює | Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності | ||||
| 2. Здатність до співпраці з учнями | Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації | Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя | Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів | ||||
| 3. Готовність до співпраці з колегами | Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами | Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі | Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами | ||||
| 4. Готовність до співпраці з батьками | Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками | Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології | Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності | ||||
| 5. Педагогічний такт | Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями . | Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості | |||||
| 6. Педагогічна культура | Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди | Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію | Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією | ||||
| 7. Створення комфортного мікроклімату | Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини | Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості | Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей | ||||
Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників
- АТЕСТАЦІЯ. ЗМІНИ ДО ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (НАКАЗ МОН ВІД 08.08.13 р. № 1135)
- ПОВНОВАЖЕННЯ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ (СТАТТЯ 26 ЗУ «ПРО ОСВІТУ»)
- ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС НА ПОСАДУ КЕРІВНИКА ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НАКАЗ МОН УКРАЇНИ 28.03.2018 р. № 291)
Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
- правильне і найбільш ефективне використання навчально- матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:
- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
- забезпечувати відкрите керівництво; - вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
- рівнем його компетентності;
- обраною концепцією власної діяльності;
- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.
Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:
- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
- визначення відповідності займаній посаді;
- стимулювання їх професійного та посадового зростання.
Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:
I. Підготовчого.
II. Основного.
III. Підсумково-корекційного.
IV. Регулятивно-корекційного.
На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:
- матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
- відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
- результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
- робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників.
Аналізуються статистичні дані:
- результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
- охоплення учнів гарячим харчуванням;
- випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;
- плинність педагогічних кадрів;
- наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.
Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи:
- діагностичний,
- аналітично - регулятивний,
- контрольно - аналітичний,
- мотиваційно - діагностичний,
- контрольно - регулятивний,
- аналітичний.
Мета діагностичного дослідження - самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу. Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи. Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів. Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого. До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів. Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт. Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу. Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:
- проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
- індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
- надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
- оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.
Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції. Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти. Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу. Регулятивно-корекційний етап - передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом. Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та прав учасників освітнього процесу. Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.
Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:
- цілеспрямованість та саморозвиток;
- компетентність;
- динамічність та самокритичність;
- управлінська етика;
- прогностичність та аналітичність;
- креативність, здатність до інноваційного пошуку.
- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:
- Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
- Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
- Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
- Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
- Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
- Поширення позитивної інформації про заклад.
- Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
- Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
- Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.